Те саме та дівчина, у розмові з якою, навколо вбачаєш весну. Чи то вік її молодий, чи то витонченість душевна пронизана аж до кінчиків пальців. Але те, що створіння це сповнене світла, наснаги й любові до світу, сумнівів немає.

Юна дівчина-весна зіснувала довкола себе вінок з різнокольорових камінців. Але ж справа в тому, що саме в її руках ті камінчики стають перлами виблискуючи позитивом.

«Навчаюсь зараз на двох факультетах, в майбутньому буду філологом, а друга моя спеціальність – соціальний працівник.»

 

Чому саме цей фах обрала? Чому не мистецький?

Знаєте, я змалечку мріяла допомагати людям.

 

З якого часу ти займаєшся бісероплетінням?

Все почалося років 8-9 тому. Мені було 11-12 років, подруга принесла якийсь виріб з бісеру. Зацікавило. З того часу й почала вивчати різні техніки. Пам’ятаю, я замовляла багато книжок через «Книжковий клуб» (адже ІНТЕРНЕТУ у нас ще не було). Перечитувала їх по декілька разів. Навіть з допомогою батька створила собі невелике приладдя, завдяки ньому рядочки бісеру виходять рівненькими. В порівнянні, це наче прядильниця, де нитки рівно натягнуті. Схему побудови цього приладдя запозичила саме з книжок.

Які є техніки плетіння бісеру?

Технік є багато. І це створює найширші можливості для творчості, пошуку, цікавих знахідок. Всі вони не складні, не потребують особливих пристроїв, вимагають тільки точного розрахунку пацьорок та переплетень ниток. Можна вишивати, нанизувати…

Загалом будь яка техніка не складна але праця тривала та клопітка, вимагає врівноваженості та терпіння.

 

А чи є якісь окремі види бісеру?

Так. Бісер може бути круглим, продовгуватим у вигляді паличок, гранчастий…

Так само він є різним по якості. Найкращий – японський, відповідно й найдорожчий, чеський хороший. Ну, а той, що ми можемо придбати на наших ринках (китайський) по якості поганенький, зате дешевий. Різниця між бісером разюча: від відповідності форми до палітри кольорів, тобто чеський та японський містить в собі і основні кольори, і їх відтінки. Це дозволяє відтворити оригінальний колір, тай розмір кожної бісеринки відповідає один одному, а от китайський доступний по ціні, але багато браку мітить, тай колір обмежений.

 

Що саме ти виготовляєш?

Прикраси, елементи одягу, різні композиції у вигляді дерев, квітів, букетів… До речі, на своєму весіллі я мала букет з бісеру та перлів… Довго вагалася, чи варто таке ноу-хау впроваджувати, але чоловіку дуже сподобалось тай усім присутнім, тож незважаючи на забобони весільний букет без живих квітів приніс нам живе відчуття щастя. І взагалі, я не сприймаю ніякого роду забобони, адже в інакшому випадку ми втрачаємо довіру до Бога, тобто хіба може червона нитка на руці, чи щось подібне замінити тобі оберіг Господній?

 

Я так розумію, що вагомою мірою модні тенденції одягу впливають й на аксесуари з бісеру.

Так. Мода має значення. Доводиться слідкувати й за цим. Власне, сам бісер зараз став модним.

 

А як ти опинилась у «Виноградівських пацьорках»?

Минулого року на фестивалі ми познайомились з Іриною Іжганайтіс. Це стало для мене поштовхом, можливістю себе показати тай на інших подивитись. Після того фестивалю люди активізувались цікавістю, а після «Пацьорок» – тим паче. Треба побільше проводити подібні заходи.

 

Ти думаєш, що наша громада готова зацінити ручну роботу?

Окрема частина людей захоплюється, хтось готовий придбати, звісно у когось не має часу чи можливості звертати увагу на подібні речі. Але я не прагну масового визнання, чи визнання, як такого, я просто займаюсь улюбленою справою. Якось мене запитали – і ти, що оці всі бісеринки нанизуєш на голку та ще їх зліплюєш? Таке кумедне і приємне питання. Виявляється можна не тільки займатися хатніми справами, сидіти в Інеті, дивитись телевізор… Кожному своє. Так чи інакше я з великим задоволенням зроблю для будь кого виріб з бісеру.   Адже виріб ручної роботи несе в собі енергетику митця. Тому насамперед, я ділюся своїм добром, а вже потім роботою.

Бісероплетіння — один з видів декоративно-прикладного мистецтва, який став хобіще багато років тому. До наших днів дійшли роботи з бісеру з Давнього Єгипту. І добре, що дійшли.

А якщо Ви маєте бажання познайомитись з роботами Наталі ближче шукайте її в соцмережі «ВКонтакте» та «Однокласниках», ну і звісно на сайті «Виноградівських пацьорків».

 

Автор: Світлана Кедик

Джерело: Севлюш Інфо